ЛОГІН

ПАРОЛЬ

ОСТАННІ НОВИНИ
КАЛЕНДАР ПОДІЙ

10 Січня 2012

ОПИТУВАННЯ

Очищення по службі. «Обнулити» владу й замінити чиновників не тільки клопітно, а й витратно

Прихід до влади нового Президента Віктора Януковича та Партії регіонів, як і прогнозували експерти, призвів до кадрових чисток.

І торкнуться вони не тільки Уряду, а й інших центральних, а також і місцевих органів влади.

  Науки корені в повторенні?  

Масового звільнення державних службовців з політичних мотивів сьогодні, один в один повторюють події які відбувались у 2005 році після інавгурації Віктора Ющенка, про що попереджав начальник Головного управління державної служби України,  Тимофій Мотренко. І додає: показник плинності кадрів у держслужбі становить 38—40 тис. чоловік у рік, а у 2005-му він був на 9,5 тис. більше.

«Але суть навіть не в кількості — це був цвіт державної служби України, — каже Т.Мотренко. — Не в тому сенсі, що вони особливо видатні люди, але це були професіонали, яких удалося навчити, підготувати, в яких «інвестували» значні кошти».

У 2005 році держ­службовців вищих категорій ­замінили практично на 90% відсотків, а замість них при­йшли люди без особливих здібностей. Дійсно, якщо розібратися, то нинішній закон про держ­службу не розділяє адміністративні й політичні посади, створює повну залежність державного службовця від полі­тичного керівництва, забороняє відмовлятися від виконання незаконних або навіть злочинних наказів, тобто не сприяє збереженню та примноженню професійного потенціалу.

Водночас у демократичних державах є певна процедура передання влади. Наприклад, у США з приходом нової ад­міністрації Білого дому з 20 млн держслужбовців звільнили тільки 8 тис.   Під політичну «мітлу»  

Якщо пригадати 2005 рік, то тоді, після перемоги «помаранчевої революції», майже відразу заговорили про люстрацію як про певну форму легітимізації нового політичного режиму. Однєю з перших законодавчих ініціатив прихильників В.Ющенка у Верховній Раді стала розробка відповідного закону.

Через три місяці, підбиваючи підсумки 100 днів своєї діяльності, В.Ющенко заявив, що в країні після приходу нової влади було звільнено 18 тис. держ­службовців. Ці слова підтвер­джують те, що в Україні фактично була проведена люстрація. І якщо в цей період був звільнений 21% держслужбовців нижчих категорій (з п’ятої до сьомої), то вищих (перша й друга) — 60%. Причому в останньому випадку майже всіх прибирали саме з політичних мотивів. Тоді В.Янукович критикував владу за необгрунтовані звільнення. Він заявляв, що кардинальна зміна керівних кадрів була фактично люстрацією і проводилася незалежно від професійних якостей. «Якщо кадри ділити за політичною ­ознакою виборів 2004 року, цього не повинно бути. Я вважаю, що це призведе до протистояння в суспільстві», — говорив В.Янукович.

Чи спостерігатимемо ми нині подібний процес? Чи з’явиться в переможців бажання помститися за пережите? Судячи із заяв В.Януковича, які він робив під час президент­ського марафону, таких масових чисток бути не повинно. «Я ніколи не піду шляхом переслідування своїх опонентів, — запевняв він. — Я побудую кадрову політику за принципом професіоналізму, за принципом здатності досягати позитивного результату. Буде створено конкурентне середовище, і в цій конкуренції визначатимуться ефективні менеджери, керівники, економісти, ефективні управ­лінці. Ми пам’ятаємо, як у 2005 році кадри на різних рівнях влади призначалися за принципом політичної доцільності або особистої відданості».

Виступаючи на першому засіданні нового Уряду, глава держави підкреслив, що особливу увагу необхідно приділити кадровій політиці, й попередив, що в жодному випадку не повинна повторитися практика 2005 року, відзначивши: фахівці повинні продовжувати працювати. «Максимальна деполітизація всіх відомств — запорука того, що люди займатимуться державними справами. Наша політика повинна бути в ефективності нашої роботи», — сказав Президент.  

Зміни вимагають… грошей.

  Майбутня зміна влади на місцях, природно, має не тільки політичний, економічний, моральний, психологічний, а й суто матеріальний аспект. Адже вимагатиме чималих уливань з держбюджету (нагадаємо, досі не прийнятого) не тільки на ­утримання нових кадрів, а й на забезпечення звільнених посадових осіб.

Як повідомили в Головному управлінні держслужби, перед­усім ідеться про гроші, які повинні отримати як матеріальну допомогу при відставці чиновники першої категорії. А до них належать, серед інших, голови облдержадміністрацій. Згідно із законом для держслужбовців, які займали посади першої категорії не менше 3 років і звільнені у зв’язку зі зміною складу органу, де вони працювали, зберігається середньо­місячна зарплата на період працевлаштування, але не більше 1 року. Разом з головами обладмі­ністрацій, імовірно, повинні піти їхні заступники. У середньому в кожній області кількість заступників варіюється від 4 до 9. Тобто загалом з обладміністрацій повинні піти приблизно дві сотні керівників. Хоч і не виключено, що деякі з цих потенційних «відставників» можуть залишитися на насиджених місцях.

Відзначимо, що в руках Президента кар’єра понад 800 чиновників першої — третьої категорій.

Нагадаємо, що тільки у 2005 році В.Ющенко звільнив 250 керівників центральних і місцевих органів виконавчої влади (службовців першої — другої категорій). Голів замінили повністю. Крім того, в перший рік було звільнено 463 очільники районних адміністрацій, ще 30 — відправлено у від­ставку в 2006-му.

Чи повториться подібна «масова акція» цього разу?

Для довідки: тільки райдержадмі­ністрацій в Україні налічується 487. І всім доведеться платити чималі «відступні». Голови облдержадміністрацій у середньому отримують (з урахуванням різних пільг і надбавок) 14—17 тис. грн. у місяць. Суттєву статтю витрат становитиме матеріальна допомога керівникам райдержадміністрацій (третя категорія держслужбовців), які після відставки можуть піти на пенсію. За статистикою, яку має у своєму розпорядженні управління держ­служби, 5—6% чиновників третьої категорії — це люди, старші за 60 років.

Згідно із законом при виході на пенсію їм передбачена одноразова матеріальна допомога в десятикратному розмірі зар­плати, тобто в середньому 50 тис. грн. Можна підрахувати, що три десятки голів ра­й­держадміністрацій після виходу на пенсію сумарно отримають до 1,5 млн грн. І це тільки на регіональному рівні. А якщо обчислити витрати, пов’язані із залишенням посад усіма держслужбовцями, які представляють колишню владу, то вийде, що держава повинна виплатити їм не менш ніж 8 млн грн. І річ тут не лише в тому, що цих бюджетних, а значить, наших з вами грошей, дуже шкода.

Суть у тому, що Україна постійно стикатиметься з цією проблемою, поки в нас не відбудеться деполітизація держ­службовців. І поки останні не будуть захищені законом, керівники партій легко можуть примусити таких чиновників брати участь у політичних кампаніях. І якщо не змінити ситуацію, то постійно спостерігатимемо прагнення політеліти використовувати держслужбовців у своїх суто партійних цілях.

Утім, це вже інша тема…  

Вадим ВЛАДИМИРОВ

   

Навіщо з чиновників роблять ворогів?  

 

Янукович В.Ф. збирається скоротити держапарат на 20%.  При цьому піар-машина Президента створює імідж середнього чиновника як бездарного нікому не потрібного дармоїда.

Це подобається плебсові і викликає у чиновників ще сильніше бажання брати хабарі  

Навіщо створюється такий імідж — більш-менш зрозуміло. У будь-якій країні світу люди люблять критикувати владу. Але проблема в тому, що розмови про скорочення числа чиновників сьогодні взагалі не передбачає реформу держслужби.

Нікому не цікаво створювати армію професіоналів, яких згодом закон захистить від свавілля політиків.

Сьогодні вирішується одне маленьке завдання — скоротити витрати, щоб виконати закон про соцстандарти.

Проста арифметика показує, що при загальних витратах на держуправління в 2009 році в 194 млрд. грн. таким чином можна досягти економії в 38,8 млрд. грн. Сума більш ніж пристойна. Але простого механічного перерозподілу не відбудеться. Це довели всі чотири попередні хвилі скорочень.  

Перша в цьому десятилітті спроба скоротити чисельність чиновників відбулася в 2000 році, коли в лютому Кабмін прийняв ухвалу №403, яким визначалася гранична чисельність міністерств і відомств. У результаті за рік кількість чиновників виросла на 8,8%.

Аналогічна ситуація була і в наступному, 2001 року — чисельність зайнятих на держслужбі і посадових осіб в місцевих органах влади склала 227 тис. чоловік (приріст 8,6%). До речі, в подальші три роки, коли завдань по зниженню числа зайнятих на держслужбі ніхто не ставив, чиновницька братія росла в середньому тільки на 3% в рік.

А в 2005-му нова влада взялася за старе. Віктор Ющенко зажадав значного скорочення держапарату і швидко звільнив з усіх органів влади 18 тис. чоловік (або 7% від загальної чисельності). Але парадокс «скорочення держслужбовців по-українськи» не змусив себе довго чекати — в 2005 році кількість чиновників виросла на 3,4%, а в 2008-му, коли влада знову взялася їх скорочувати (завдання ставилося — піти повинен кожен п'ятий), зростання склало 5,3%.

Що стосується минулого року, то інформація з цього приводу досить суперечлива.

 Експерти і політики говорять про 2%-ий приріст держслужбовців, тоді як офіційне відомство стверджує — чиновницька братія за минулий рік зменшилася на 2,5%. За словами заступника начальника Головного управління державної служби України Олександра Шевченка, на початок цього року кількість чиновників склало 283,4 тис., тоді як на 1 січня минулого року — 290,7 тис. Але навіть у такому разі за десять років кількість тих, що працює в держапараті зросло на 55%.

Це і є результат скорочень.

Історія скороченого збільшення штатів.

Найбільш красивий спосіб (про нього не забув і Янукович) — це позбавити чиновників невиправдано дорогих благ. Наприклад, престижних авто. Але поки всі спроби властей залишити себе без нових машин закінчувалися провалом. Весь минулий рік влада вимагала від чиновників пересісти на скромніші автомобілі, але за підсумками року на нові машини було витрачено більше 100 млн. грн.

Другий варіант — це скорочення зарплат чиновників на 20%. Одним з перших указів Президента Януковича став указ про скорочення на 50% зарплат собі і службовцям своєї Адміністрації. Втім, мільярди тут не заощадиш.

За підсумками минулого року загальний фонд заробітної плати держслужбовцям і технічному персоналу державних структур склав 8,6 млрд. грн., з яких на Секретаріат Президента припадало лише 156 млн. Що цікаво, скоротити зарплати на 50% глава держави доручив і главі Кабміну Миколі Азарову, але останній не поспішає з подібною ініціативою. Експерти, у свою чергу, говорять, що цей хід красивий для піару, але реального ефекту не дасть. Одна справа, якщо доходи урізуються у політиків і високооплачуваних чиновників, що мають додаткові джерела доходу, інше — якщо мова йде про дрібних службовців. Наприклад, минулого року середня зарплата співробітників НБУ складала близько 12 тис., а чиновника районної держадміністрації — 900 грн. І для останніх зниження офіційних доходів — це прямий шлях до зростання неофіційних.

Ще один важливий чинник — дрібних чиновників, особливо на місцях, і так серйозно здешевили ще в 2008 році. Зараз в більшості відомств рядові службовці отримують тільки оклад плюс надбавку за ранг і вислугу років (менше не дозволило зробити чинне законодавство), тоді як раніше до цих грошей додавалася ще і премія — від 40 до 100% окладу залежно від посади і відомства. Експерти говорять, що у результаті застосування цих антикризових заходів доходи чиновників нижчої і середньої ланки впали на 25–45%. В той же час доходи більш вагомих чиновників за цей період зросли в середньому на 10%. У результаті вийшла цікава картина.

За даними Головного управлінні державної служби середня заробітна плата чиновників за рік виросла більш ніж на 600 грн. — до 2513 грн., тобто стала вище, ніж середня по країні. Збитковість механізму тотального зниження зарплат чиновникам розуміють і в Адміністрації Президента. «Я далека від пропозиції автоматично скоротити на 20% зарплату всім держслужбовцям. Більш того, я думаю, що цей захід був би шкідливим. Мова повинна йти про перегляд функцій, скорочення чисельності державного апарату. Якщо ми розглянемо приклад тих же балтійських держав, то там під час кризи кількість державних службовців і чиновницького апарату скоротилася від 10 до 15%, а у нас збільшилося на 2%», — відзначила перший заступник керівника Адміністрації Президента Ірина Акімова.   У Адміністрації Президента порахували, що сьогодні зайвими є 35% співробітників Кабінету міністрів і 10% чиновників на місцях. В першу чергу під скорочення повинні потрапити пенсіонери і співробітники різних відомств з дублюючими функціями. Це і повинно дати таку необхідну економію в 20%. Проте, як показує досвід, в Україні кожного разу боротьба з роздутою армією чиновників закінчується збільшенням їх кількості. Вірніше, все ж таки де-юре одна спроба була вдалою. В процесі другого за це десятиліття скорочення чиновників протягом лютого 2001 року їх кількість офіційно зменшилася на 67 тис. — до 150 тис. Відбулося це завдяки ухваленню Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування», згідно якому службовці цих органів були викреслені в статистиці із зайнятих на державній службі. У решті випадків боротьба з роздутим держапаратом у результаті закінчувалася 2–9%-им приростом кількості чиновників.   Інше питання, а чи треба у нас зменшувати кількість чиновників в ім'я чогось, окрім бюджету. Зараз в Україні співвідношення числа держслужбовців до чисельності населення складає 0,7%, що відповідає рівню нових членів ЄС (Польща — 0,6%, Словаччина — 2,2%). Як же змусити цей відсоток населення працювати? Десяток опитаних чиновників в один голос стверджують, що їх структури не почнуть гірше працювати, якщо звільнити частину співробітників. Правда, конкретний відсоток різниться — від 10 до 35%. Але при цьому, коли питання ставиться по-іншому, скільки можна звільнити чиновників, щоб держструктури працювали як потрібно, то виявляється, що і нинішньої кількості держслужбовців не завжди достатньо.  

Вікторія Пода  

«Комментарии»

П'ятниця, 26 березня 2010, 23:54 CITY Кіровоград  

Нова влада влаштувала кадрову революцію

18.03.2010

Київ – Тривають масові звільнення урядовців. У четвер позбавили посад кількох заступників міністрів. А днем раніше уряд поставив рекорд, провівши 117 звільнень і призначень.

Одночасно готуються й масові скорочення урядовців. За непідтвердженою офіційно інформацією, багатьом працівникам центральних органів влади запропонували написати заяви на звільнення. Насамперед це стосується керівників середньої ланки. Працівники урядових установ утримуються від коментарів під запис. У приватних розмовах вони розповідають, що звільнення відбуваються в доволі жорсткій, а подекуди й брутальній формі.

Тепер уже колишній керівник державного комітету з питань підприємництва Олександра Кужель підтверджує цю інформацію і додає, що звільнення відбуваються часто і всупереч закону.

«Мене запросив (міністр Кабінету Міністрів) пан Толстоухов і сказав: «Пиши заяву (на звільнення) за власним бажанням», – розповіла вона Радіо Свобода. – Я знаю, всі заступники міністра економіки і міністра транспорту написали такі заяви. Але, на жаль, не лише заступників, але й директорів департаментів це стосується. Думаю, йде зачистка влади дуже серйозна».

Тон задає Президент

Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв зазначає, що перебудова управлінської системи відбувається не хаотично, а має певну логіку.

«Немає ознак політичних звільнень, – каже він. – Скоріше, йдеться лише про ротації, зумовлені зміною уряду. Певний час займе оптимізація: і з точки зору структури, і кількісного складу кожного відомства. Тому цілком можливі різні пропорції. Є загальна рамка, яку запропонував Президент, і він почав це зі своєї адміністрації: 20-відсоткове скорочення. Але є роздуті відомства, а є відомства, які, навпаки, потребують посилення кадрового складу».

За словами Андрія Єрмолаєва, однією з ознак теперішніх ротацій є повернення професійних кадрів, звільнених у 2005 році.

Кінологи і комуністи в міліцейському розкладі

Натомість перший заступник голови парламентського комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, депутат-«бютівець» Ольга Боднар каже, що зараз під звільнення та скорочення підпало багато професіоналів.

«Відбувається звільнення тих людей, які взагалі не мають стосунку до будь-якої політики. Ось зараз збираються суттєво скорочувати Міністерство внутрішніх справ. І там є управління кінології, яке 20 років існує. Собаки були, є і будуть. Собаки – це невід’ємна частина МВС. І там, я знаю, керівника звільнили – тільки тому, що він видався неблагонадійним. Або хочуть когось свого поставити», – каже Ольга Боднар.

До речі, в МВС змінили всіх заступників міністра, (син депутата з фракції КПУ Євгена Мармазова). Його призначення експерти свого часу розцінили як поступку комуністам за непідтримку відставки уряду Юлії Тимошенко.

Бюрократичну гідру ще ніхто не приборкав


Віктор Янукович не перший Президент, який виступає з ініціативою скоротити державний апарат. Раніше це намагалися зробити Леонід Кучма та Віктор Ющенко, проте після їхніх спроб кількість держслужбовців лише зростала.

На думку експертів, такий парадокс зумовлений тим, що одночасно зі скороченнями штату не змінювали покладені на ту чи іншу установу функції. Тож, попри кілька спроб зменшити армію держслужбовців, за останні 10 років її кількість зросла більше ніж на сто тисяч осіб.

За даними Головного управління держслужби, в 1998 році в Україні було , а в 2008-му – .

Сайт магістрів державного управління, членів ВАМДУ, випускників ІДУС при Кабінеті Міністрів України та УАДУ, НАДУ при Президентові України, інших вищих навчальних закладів IV рівня акредитації
Проект сайту: магістра державного управління Олександра Кропельницького, за підтримки студії "АРТпроект" та А&K Design, Київ.
--> -->